Посмертні записки Піквікського клубу

Blurb

Посмертні записки Піквікського клубу — перший роман Чарлза Діккенса, що виходив у вигляді фейлетонів із квітня 1836 по листопад 1837. Роман приніс молодому письменнику славу завдяки яскравим, колоритним і водночас реалістичним образам, у яких англійці могли впізнати себе самих у дещо перебільшеному гротескному вигляді.
Діккенс взявся за роботу над серіалом, маючи у своєму доробку тільки «Нариси Боза», присвячені висвітленню лондонського життя. Вдова художника Роберта Сімура пізніше стверджувала, що ідея належала її покійному чоловікові, хоча Діккенс це твердо заперечив у передмові до видання 1867 року. Спочатку Сімур та Діккенс працювали разом, але після двох випусків художник вчинив самогубство і надалі Діккенс взяв усю роботу на себе. Перші випуски не мали успіху, але із запровадженням в 10 главі образу Сема Веллера, роман став першим справжнім видавничим феноменом в історії літератури, породивши піратські копії, театральні постановки, збірники жартів Сема Веллера та інші супутні товари.