Vetovoiman lait

Novel, Satire by Bret Easton Ellis

Blurb

The Rules of Attraction is a dark comedy and satirical novel by Bret Easton Ellis published in 1987. The novel focuses on a handful of rowdy and often sexually promiscuous, spoiled bohemian college students at a liberal arts college in 1980s New Hampshire, primarily focusing on three of them who find themselves in a love triangle. The novel is written in first person narrative, and the story is told from the points of view of various characters.
The book was adapted into a film of the same name in 2002. Ellis himself has remarked that of all the film adaptations of his books, The Rules of Attraction came closest to capturing his sensibility and recreating the world he created in his novels.

First Published

1987

Member Reviews Write your own review

sofiia

Sofiia

я знаю брета істона елліса не як письменника культового роману «Американський психопат», а як передусім того, кому донна тартт присвятила «Таємна історія», тому авжеж я сподівалась, що його романи мені сподобаються, але… …чому?! що мені треба зрозуміти з роману, який оповідає з різних перспектив про те, як студенти у нью йорку весь час нюхають траву та сплять одне з одним. я спробую по памʼяті описати персонажів, але вони всі однакові, бо тільки те й роблять, що курять, бухають і нюхають гидоту всяку. сін: бі, нічого не робить, дуже імпульсивно змінює свої рішення щодо стосунків, намагався себе вбити але незрозуміло чому. історію його сім’ї недорозкрили, було б принаймні цікаво дізнатися про його батька абощо, а то сін все скаржиться і злиться на всіх, але автор ніяк не пояснює за цим причину. пол: теж бі, мені сподобався епізод, коли він приїзжав до своєї матері і все; намагався деякий час вести «серйозні» стосунки з сіном, але будьмо чесними, хто в цій історії взагалі знає, що таке стосунки. лорен: сприймала секс, як вирішення своїх проблем (escapism) але врешті решт він сам перетворився на проблему; закохана у віктора, весь час маніакально чекала на звістки від нього. віктор: а він буквально х*й поклав на лорен і взагалі про неї забув, тільки те й робив що їхав з місця на місце, де напивався та нанюхувався усього. ще була джуді, подружка лорен, про яку майже нічого не розказали , а інших я вже й забула. кінцівки конкретної немає, прогресу теж ні. як я зрозуміла брет істон еліс намагався змалювати портрет ньюйоркських студентів 80их років, але єдине, що його відрізняє від студентів 90их чи нульових, це інша музика, а так що студенти раніше, що зараз, теж курять, пʼють і вживають наркотики. єдине, що мені сподобалось, це згадка про мої улюблені гурти з 80их по типу the smiths чи the cure.

0 Responses posted in December
Log in to comment